Рідкі комплексні добрива фосфоровмісні, РКД (ЖКУ):
– NPK 4:10:10
– NPK 5:22:5
– NP 11:37
РКД (ЖКУ) 5:22:5, 4:10:10
Універсальне азотно-фосфорно-калійне добриво марки NPK 5:22:5, NPK 4:10:10 – розчин (рідина), що не містить хлору та твердих домішок та є стійким за різних температур. Містить у своєму складі як макро так і мікроелементи.
Застосовується як для основоного внесення в грунт під оранку чи передпосівну культивацію, так і для позакореневого підживлення рослин.
ЖКУ 5:22:5, ЖКУ 4:10:10 є абсолютно безхлорним добривом, виготовленим на основі ортофосфорної кислоти – водний розчин монофосфату калію та амонію – і є швидкодоступним мінеральним добривом для засвоєння рослинами.
На відміну від ЖКУ 11:37, які виробляються на основі поліфосфатів, не викликає опіків та фосфорного голодування у рослин.
На відміну від суспензійних ЖКУ 8:22 та ЖКУ 6:24 не містить стабілізуючих добавок у вигляді сухої колоїдної глини та не утворює при висиханні нерозчинних плівок, що в свою чергу призводить до проблем при внесенні суспензійних ЖКУ (засмічення форсунок і т д).
РКД 11:37
Рідке комплексне, концентроване, безнітратне, азотно-фосфорне добриво з підвищеним вмістом поживних речовин. Не містить токсичних домішок і радіоктівних речовин.
Це комплексне добриво – високоефективний і повністю засвоюваний рослинами розчин фосфатів амонію, в якому міститься не менше 11% азоту і 37% фосфору у вигляді ортофосфатів і поліфосфатів.
Зовнішній вигляд РКД являє собою прозору рідину зелено-блакитного відтінку без значного осаду. Крім 2 основних поживних речовин, даний вид добрива містить невеликі кількості сірки і магнію, також необхідні рослинам.
Завдяки здатності витримувати низькі температури (до -20 ° С), добриво не створює додаткових труднощів при транспортуванні і зберіганні в напівпідвальних приміщеннях або утеплених господарських будівлях.
Застосування: Високоефективне добриво. Використовується на будь-яких грунтах для основного внесення і підгодівлі. Вноситься під плодово-ягідні, овочеві, зернові та декоративні культури. Добре засвоюється рослинами. Рівномірно розподіляється в грунті. Може використовуватися в умовах відкритого і захищеного грунту. Є базовим розчином для отримання рідких поживних смесей.Может вноситься спільно з МЕ, пестицидами, гербіцидами та іншими добривами.
Застосування ЖКП дозволяє механізувати трудомісткі процеси навантаження, розвантаження та внесення в грунт. За агрономічної ефективності не поступаються твердим. Використання ЖКП значно підвищує продуктивність праці в сільському господарстві, що має першорядне значення при зменшенні трудових ресурсів у цій галузі. При застосуванні ЖКП значно скорочує витрати ручної праці.
ЖКП не мають у своєму складі вільного аміаку, тому їх транспортування не обов’язково в герметично закритій тарі;
ЖКП можна вносити не тільки на певну глибину в грунт, а й розбризкувати по поверхні поля з наступним закладенням будь-яким грунтообробних знаряддям, а також вносити місцево, стрічками;
Високоефективне добриво для чорноземних грунтів;
При необхідності в ЖКП можна вводити мікроелементи, деякі пестициди та стимулятори росту;
ЖКП прості в обігу, не запалюються, не вибухонебезпечні, не отруйні.
ЖКП не мають у своєму складі вільного аміаку, тому їх транспортування не обов’язково в герметично закритій тарі;
ЖКП можна вносити не тільки на певну глибину в грунт, а й розбризкувати по поверхні поля з наступним закладенням будь-яким грунтообробних знаряддям, а також вносити місцево, стрічками;
Високий ефект від використання ЖКП обумовлений легким і би¬стрим засвоєнням культурами через листя та кореневу систему азоту і фосфору добрива. ЖКП усувають дисбаланс елементів живлення в рослині, препятст¬вуют розвитку хвороб, таких як борошниста роса і іржа. При їх прімене¬ніі ступінь захворювання зернових борошнистою росою знижується на 20-30%.
ЖКП можна використовувати в якості основної і додаткової підгодівлі практично всіх видів сільськогосподарських культур. Застосовувані як основне добриво, ЖКП не втрачають поживних речовин в газоподібному вигляді з відкритої поверхні, їх можна вносити як внутріпочвенного, так і розбризкувати на поверхню грунту з подальшим закладенням. За рекомендаціями наукових установ, під озиму пшеницю з осені під основний обробіток на богарі вносять 1,6-1,8 ц / га ЖКП, на зрошенні – 2,4-2,6 ц / га. За оцінкою фахівців, надбавка врожайності при цьому методі складає до 6-8 ц / га.
Некореневої підживлення ЖКП
Некореневої підживлення рослин особливо актуальна в умовах пізньої, затяжний, холодної весни. При невисоких температурах (8-10 С) зменшується надходження азоту і фосфору з грунту в коріння рослин і пересування його да¬лее в надземні органи. Як наслідок, сповільнюється синтез органічних соеді¬неній, погіршується ріст і розвиток рослинного організму. При ще більш ніз¬кіх температурах (5-6С і нижче) поглинання азоту і фосфору різко знижується. Позакореневе підживлення ЖКП дозволяє в найкоротші терміни усунути дефіцит в харчуванні рослин, поліпшити їх загальний стан, прискорити темпи росту і розвитку рослинного організму, підвищити коефіцієнт споживання культурами засобів хімізації з 40-50% при внесенні сухих туків до 90-100% при обробці вегетативної маси розчинами добрив.
Некореневі підгодівлі ЖКП фахівці рекомендують застосовувати на озимих культурах у фазу кущіння, виходу в трубку. Особливо на полях, які не отримали з осені необхідної кількості фосфорних добрив. Застосовують ЖКП в дозах 25-50 л / га (10-34-0), що становить N4-7P12-24. Врожайність озимої пшениці при цьому збільшується на 9-14%. За оцінкою фахівців, обприскування рослин у фазі кущіння, початку виходу в трубку збільшує врожай пшениці на 3,8-4,2 ц / га. Вміст білка в середньому підвищується на 0,6-0,9% і клейковини – на 3%.
Перед застосуванням, базисний розчин ЖКП необхідно розбавити водою у співвідношенні 1: 2 або 1: 1, залежно від розрахункової дози азоту і фосфору. Одночасно в розчин можна додавати необхідні рослинам мікроелемен¬ти, стимулятори росту. Необхідність і дози застосування засобів хімізації встановлюються за результатами рослинної діагностики.
Можлива схема застосування рідких добрив передбачає розбавлення ЖКП (11:37) водою у співвідношенні 1: 2 і внесення розчину, залежно від результатів рослинної діагностики, в дозі 100-150 л / га. Таким чином, на один гектар вноситься 45-70 кг ЖКП або N5-8P17-26. Цим забезпечується поліпшення фосфорного живлення рослин. У фазу кущіння доза ЖКП може досягати 70 кг / га, а до фази виходу в трубку її потрібно зменшувати до 45 кг / га.
Застосування фосфору в позакореневе підживлення рослин в дозі 10-12 кг / га, є мінімально допустимим. Доза менше цієї кількості гарантовано не забезпечує поліпшення фосфорного живлення рослин. Витрати можна понести, а вміст фосфору в рослини не підвищити, якості продукції не поліпшити.
Причому, якщо рослина відчуває нестачу у фосфорі, то додаткове азотне живлення для нього не бажано. Необхідно домагатися збалансованості між цими елементами в рослині.
У фазу виходу в трубку хороше азотне живлення сприяє збільшенню числа класів і числа зерен в колосі. Азот підсилює продуктивне кущіння, сприяючи утворенню класів на тих стеблах, які при недостатньому харчуванні продовжували вегетативний ріст. Цим можна збільшити густоту стояння класів, якщо вона виявиться недостатньою, причому небезпека вилягання буде меншою. Крім того, азот підвищує фертильність класів, збільшуючи в них кількість зерен.
Азот, внесений на початку виходу в трубку (коли зародковий колос головного стебла відділяється від вузла кущіння), фактично вноситься в кінці кущіння. Він сприяє більшої тривалості цієї фази і таким чином підвищує густоту стояння пшениці, посилюючи непродуктивне кущіння. Це можна вважати перевагою, якщо густота стояння пшениці недостатня, але небажано, якщо посіви пшениці достатньо розвинені. З іншого боку, в цій стадії азот має тенденцію збільшувати довжину соломини, підвищуючи схильність озимої пшениці до вилягання.
Внесення азоту під час виходу в трубку не викличе утворення нових пагонів і не збільшить довжини соломини. Густота стояння може, однак, підвищиться за рахунок утворення класів на непродуктивних пагонах. Але азот, тут, буде головним чином впливати на число зерен і їх натуру і не подіє на соломину. Чим пізніше вноситься азот в фазу виходу в трубку, тим менше збільшується розмір врожаю, страждає його якість, зростає загроза посухи, котра заважає поглинанню азоту.
Застосовувати ЖКП потрібно раціонально. – Потрібно орієнтуватися на реальні потреби рослини, від цього залежить не тільки майбутній урожай, але і його якість.
Використання ЖКП має безсумнівні переваги перед твердими туками: забезпечується висока рівномірність внесення поживних речовин, знижуються їх втрати, поліпшуються умови праці. Підживлення розчинами ЖКП можна поєднати з обробкою грунту мікроелементами, засобами захисту рослин. Застосовувати їх слід тими ж способами, що і тверді добрива: суцільним розподілом по поверхні грунту перед оранкою і культивацією, локально при посіві, а також для підживлення сільськогосподарських культур. ЖКП використовуються для капсулювання і дражжірованія насіння, його передпосівної обробки.
NP (S) 6:24 (3), NP (S) 10:20 (14), NP 11:37
Суспензійні рідкі комплексні добрива – водні розчини поживних солей, що містять азот, фосфор і сірку. Поживні компоненти в СРКД містяться у вигляді тих же солей, що і в класичних сухих добривах. Сольова система добрив являє собою сукупність моноамонійфосфату (амофос), діамонійфосфату і сульфату амонію. Сума поживних речовин N, Р2О5 становить не менше 30%, вміст сірки в перерахунку на SO3 – до14%.
РКД не містять вільного аміаку, тому їх можна зберігати і перевозити в негерметичних ємностях. РКД прості у використанні, не горючі, не вибухонебезпечні, не отруйні. РКД не агресивні – практично не корозійні відносно чорних металів завдяки утворенню на їх поверхні фосфатної плівки.
Рівень кислотності суспензії (рН) – 5,8 ÷ 6,5 од., густина – 1,3 ÷ 1,4 кг/дм3, Температура замерзання-180С. Зовнішній вигляд – рідина біло-жовто-зеленуватого відтінку.
Внесення СРКД. Внесення СРКД здійснюється за допомогою обладнання для внесення рідких мінеральних добрив. Обладнання являє собою ємність для СРКД, з якої добриво насосом по трубках надходить до робочих органів культиватора, сівалки або обприскувача. Добриво вноситься на необхідну глибину, одночасно здійснюється передпосівна або суцільна культивація грунту. Усереднена рекомендована норма внесення 200 – 300 кг Га.
РКД можна вносити не тільки на певну глибину в грунт, а й розпорошувати по поверхні поля з подальшим закладенням, а також вносити місцево, стрічками.
Транспортування РКД. Поставка РКД здійснюється автотранспортом. Розшарування РКД під час транспортування не відбувається, осад відфільтрований. Можливий злив в ємність для тимчасового зберігання.
Основні переваги рідких комплексних добрив (РКД). Сучасні прогресивні агротехнології рекомендують внесення елементів живлення рослин в рідкому вигляді. Рідкі добрива мають ряд переваг відносно класичних сухих добрив:
• Коефіцієнт використання рослинами поживних речовин в рідких добривах значно вище, ніж у класичних сухих добривах.
• Ефективність дії рідких добрив, на відміну від сухих добрив, не залежить від посушливих погодних умов.
• Внесення рідких добрив можна поєднати з внесенням інших компонентів живлення рослини (засоби захисту, мікроелементи, хелати та ін.)
• Рідкі добрива технологічні при навантаженні, перевантаженні і вивантаженні. Для цих операцій не потрібне залучення вантажників і вантажопідйомної техніки.
• При внесенні рідких добрив забезпечується рівномірність внесення.
• Внесення рідких добрив відбувається під час посіву, передпосівної або суцільної культивації, таким чином, зменшується кількість «проходів по полю» – заощаджується паливо.
Ціна РКД визначається ринковим сезонним попитом. Тому купити РКД по більш низькій ціні можливо в міжсезонний період.