З кінця 80-х років в Україні почався масовий випуск нового рідкого азотного добрива – суміші розчинів карбаміду і аміачної селітри – КАС. Мінеральне добриво КАС містить в своєму складі три форми азоту: нітратну та амонійну від аміачної селітри, амідну від карбаміду. Інші азотні добрива – аміак, сульфат амонію, карбамід, аміачна селітра – містять максимум дві.

Добриво КАС має ряд переваг перед твердими азотними добривами. При застосуванні КАС забезпечується повна механізація процесів зберігання КАС, транспортування КАС і внесення КАС в грунт, скорочуються втрати поживних речовин і знижується забруднення навколишнього середовища, підвищується ефективність за рахунок більш рівномірного внесення добрив.

При внесенні добрива КАС, у порівнянні з аміачною водою та рідким аміаком, поліпшуються умови праці механізаторів і спрощується техніка безпеки.

Температура кристалізації розчинів КАС підвищується із зростанням процентного вмісту азоту від -18 ° С для КАС-28 до -2 ° С для КАС-32. Добриво КАС -32 містить в своєму складі масову частку аміачної селітри 43-48%, масову часткау карбаміду – 33-37%.

Температура замерзання розчинів усіх марок КАС – мінус 26 ° С. Утворення кристалів і короткочасне замерзання розчинів КАС від КАС-28 доКАС -32 в складських ємностях не являють собою великої небезпеки, так як з підвищенням температури кристали розчиняються і добрива КАС повністю відновлюють свої властивості.

В’язкість розчинів КАС при температурі 20 ° С в середньому дорівнює 5 мПа, що в кілька разів нижча в’язкості ЖКУ 10-34-0, рН розчинів 7-8.

Розчини КАС не горять і не вибухають. Купити КАС можна і в міжсезоння – гарантійний термін зберігання КАС без зміни якісних показників становить 6 місяців.

Додавання в добрива КАС в якості інгібіторів корозії фосфатів амонію значно знижує корозійну активність. Для зберігання розчинів можна використовувати складські емності, призначені для аміачної води та ЖКУ 10-34-0. При наповненні ємностей, призначених для аміачної води, необхідно враховувати, що щільність КАС в середньому 1/3 г / куб. см. Заливати резервуари добривом КАС понад 80% обсягу не рекомендується, так як перевищення цього рівня може призвести до деформації ємності і втрат добрив.

Фізико-хімічні та корозійні властивості добрива КАС, а також конструкційні, агротехнічні та експлуатаційно – технологічні показники машин, призначених для застосування ЖКУ, повністю дозволяють використовувати їх при застосуванні КАС. При використанні переобладнаної техніки необхідно замінити деталі з кольорових металів на полівінілхлоридні або склопластикові, а в якості матеріалу прокладки використовувати пластинчасту гуму марки ТМКЩ на основі стирольного каучуку (ГОСТ 7338-77). В якості гнучких трубопроводів можна використовувати рукава гумові напірні з текстильним каркасом класу В (П) кислотолугостійкі (ГОСТ 18698-79).

Для транспортування і внесення КАС застосовують серійні машини підгодовування-підживлювачі рідкими добривами ПЖУ-2,5, ПЖУ-5, ПЖУ-9, обприскувачі ПОМ-630 і ОП-2000-2-01, автомобільні напівпричепи ГКБ-9653, ГКБ-9677, ППЦУ-9370, тракторні заправники ОЗТП-9625 і ОЗТП-9654, а також переобладнані цистерни РЖТ-8 зі штангою АША-15, АРУП-8, РЖТ-4, ХТС-100, 27 та ін.

Густина КАС в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища, тому при визначенні дози цього добрива та кожному конкретному випадку необхідно перевірити його витрата за1 с.

Крім наземної техніки, для некореневої підгодівлі сільськогосподарських культур добривами КАС можна використовувати авіаційну техніку. Для цього придатна обприскувальна апаратура літака АН-2 з пристосуванням ОЖ-2. Штанга обприскувача обладнується серійними щілинними розпилювачами.

Можна застосовувати КАС і з поливною водою.

Досвід застосування розчинів КАС показав, що при основному внесенні вони є високоефективними добривами рівноцінними аміачній селітрі, карбаміду і рідкому аміаку по дії на урожай сільськогосподарських культур.

Ефективно використовувати розчини КАС і для позакореневих підживлень сільськогосподарських культур. Першу весняну підгодівлю озимих культур необхідно проводити після сходу снігу при відновленні вегетації рослин, в період кущіння, витрачаючи 30-60 кг азоту на 1 га. Подальше збільшення дози азоту при підгодівлі КАС у фазі кущіння небажане через можливість утворення підвищеної кількості непродуктивних стебел. Крім того, висока концентрація солей на листовій поверхні може викликати сильні опіки рослин, до яких рослини особливо чутливі у фазі виходу в трубку і початку колосіння. Тому разова доза азоту в цей час не повинна перевищувати 20-30 кг на 1 га.

Дози азоту при підгодівлі встановлюють з урахуванням грунтової, листкової і тканинної діагностик, у зв’язку з чим число підгодівель може бути змінено, але доза не повинна перевищувати допустиму. Добрива КАС можна вносити, розбавляючи й не розбавляючи водою. Це залежить від технічних можливостей агрегатів. При розбавленні витрата робочого розчину на 1 га повинна становити 100-300 л.

Кращий час для позакореневого підживлення добривами КАС – ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну і похмуру погоду цю роботу можна проводити протягом дня. Не слід підгодовувати рослини мінеральними добривами КАС при температурі вище 20 °С, низької відносної вологості повітря, в сонячний день, так як в цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Найбільш схильні опіків молоді листки рослин. У всі фази розвитку рослин мінеральне добриво КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га викликає деякі опіки рослини, однак вони не призводять до зниження врожаю.

Розчини КАС можна також використовувати для приготування подвійних і потрійних рідких тукосумішей. Техніка приготування азотно-фосфорних розчинів проста, оскільки розчини КАС можна змішувати з ЖКУ 10-34-0 в будь-яких співвідношеннях безпосередньо в ємностях машин для внесення.

При отриманні потрійних врівноважених по поживним речовинам розчинів сумарна концентрація поживних речовин не перевищує 30%. Для збільшення концентрації в рідку тукосуміш необхідно вводити стабілізатори, що перешкоджають швидкому осаду твердої фази.

Приготування рідких тукосумішей (розчинів і суспензій) зводиться в основному до послідовного дозування, перемішування або подрібнення компонентів. Щоб прискорити процеси розчинення твердих вихідних компонентів, потрібно підігріти воду до температури 70-80 С. В якості вихідних компонентів використовують ЖКУ 10-34-0, КАС, сечовину, калій хлористий, воду. Для стабілізації суспензій застосовують бентонітову глину (глинопорошок) фосфогіпс або суперфосфат, які додають в кількості 1-3% маси суспензії.

При приготуванні розчинів компоненти перемішуються до повного розчинення, при отриманні суспензій потрібно утворити стійку суміш, яка не осідає на протязі декількох діб. Потрійні розчини, а також суспензовані тукосуміші готують тільки на спеціальних змішувальних установках.

Вибір конкретної технологічної схеми застосування КАС залежить від відстані перевезення КАС, наявності та розміщення складів, транспортних засобів, стану доріг і т.д.

Добриво КАС використовують за такими основними технологічними схемами.

Перша схема. Завод – транспортний засіб – агрегат для внесення. Ця схема рекомендується для застосування в радіусі 40-50 км від заводу.

Друга схема. Завод – транспортний засіб – глибинний склад – транспортний засіб – агрегат для внесення. Схема використовується при наступних відстанях: від заводу до глибинного складу 40-50 км і від глибинного складу до поля 20 км.

Третя схема. Завод – залізнична цистерна – прирейковий склад – транспортний засіб – агрегат для внесення. Схема застосовується при наступних відстанях: від заводу до прирельсового складу більше 100 км і від прирельсового складу до поля не більше 40-50 км.

Четверта схема. Завод – залізнична цистерна – прирейковий склад-транспортний засіб – глибинний склад – транспортний засіб – агрегат для внесення. Схему використовують при наступних відстанях: від заводу до прирельсового складу більше 100 км, від прирельсового складу до глибинного складу і від глибинного складу до поля 20 км.

Однією з вагомих причин придбати КАС є більш висока економічна ефективність розчинів КАС в порівнянні з твердими азотними добривами, що обумовлюється підвищенням продуктивності праці і низькою вартістю азоту, що міститься в добриві. Розрахунки показали, що внесення добрива КАС у порівнянні з аміачною селітрою дозволяє скоротити експлуатаційні витрати на 9%, капітальні – на 30% на кожну тонну азоту, а застосування рідких тукосумішей – відповідно на 22,34 і 21%, витрати праці – на 34% порівняно з роздільним внесенням такої ж кількості поживних речовин у вигляді твердих добрив. Ціна КАС, як і на інші мінеральні добрива, визначається ринковим попитом і схильна до сезонних коливань.

Забороняється завантажувати ємність понад допустимої норми (95% їх обсягу).

Забороняється випасання тварин на ділянках, оброблених КАС, протягом 5 днів, а також знаходження їх в зоні дощування.

Інтенсивна технологія вирощування зернових колосових культур передбачає широке використання добрив, засобів захисту рослин від хвороб і регуляторів росту. Застосування засобів хімізації з кожним роком зростає, тому все більшого значення набуває розробка і впровадження прийомів найбільш економного їх використання під сільськогосподарські культури.

Як відомо, одним з вузьких місць при вирощуванні культур за інтенсивними технологіями є роздільне внесення добрив, ретардантів, гербіцидів і фунгіцидів, що викликає необхідність багаторазових проходів по посівах техніки, отже, необхідні додаткові витрати. Впровадження прийомів, що дозволяють скоротити операцію по внесенню засобів хімізації при вирощуванні зернових, а також інших культур, дає можливість знизити енерговитрати, трудові ресурси, підвищити якість виконання робіт. Крім того, у виробничих умовах через обмеженість міжфазного періоду рослин, брак техніки і трудових ресурсів практично важко дотримати оптимальні строки внесення азотних добрив, регуляторів росту та засобів захисту рослин від хвороб.

Запропоновано прийом, що дозволяє поєднати внесення регуляторів росту з другої азотної підгодівлею посівів карбамідом. Проте приготування бакових сумішей сечовини і ретардантів у виробничих умовах важко здійснити через відсутність технічних засобів. Збільшення виробництва і застосування рідкого азотного добрива – карбамідно-аміачної суміші КАС в значній мірі спрощує технологію змішування рідких туків.

У країнах інтенсивного землеробства виробництво і застосування азотовмісних розчинів постійно збільшується.

Досвід застосування азотовмісних добрив типу КАС показує, що їх ефективність така ж, як і інших видів рідких і твердих азотних добрив. У порівнянні з аміачною селітрою, сечовиною, аміачною водою та безводним аміаком КАС має ряд переваг, що значно підвищує його ефективність.

1. На відміну від інших рідких добрив мінеральне добриво КАС практично не містить вільного аміаку, що виключає втрату азоту при завантаженні КАС, транспортуванні КАС, зберіганні КАС та під час внесення добрива КАС в грунт, а також дає можливість без зайвих витрат продати КАС у разі наявності невикористаних залишків.

2. Мінеральне добриво КАС можна вносити в грунт без втрати азоту в газоподібній формі.

3. Вартість зберігання КАС в два рази менше, ніж твердих азотних добрив, а порівняно з безводним аміаком – в сім разів.

4. При внесенні КАС досягається надзвичайно точне дозування і рівномірність його розподілу по площі (не більше 2%, твердих туків – 20-30%).

5. Використання КАС дозволяє значно спростити технологію змішування туків. У розчини КАС можна легко (без спеціальних агрегатів) вводити отрутохімікати, фунгіциди, гербіциди та ретарданти, що особливо важливо при інтенсивному вирощуванні зернових та інших культур, так як дозволяє скоротити кілька операцій по догляду за посівами. Можна готувати також трикомпонентні (NРК) рідкі тукосуміші на установках УС-10.

6. Розчини КАС можна використовувати для внесення в грунт в якості позакореневого підживлення рослин.

Російською

Рубрики
  • Рубрик нет
Страницы
Архивы
Календарь
Лента блогов
Прочее